Difference between revisions of "AY Honors/Backpack Assembly/Answer Key/uk"
Line 31: | Line 31: | ||
<noinclude></noinclude> | <noinclude></noinclude> | ||
<!-- 2. Знати відмінності різних конструктивних типів рюкзаків (гнучкі, напівжорсткі та жорсткі), пояснити їх переваги та недоліки. Які ще види туристичних рюкзаків ви можете назвати? --> | <!-- 2. Знати відмінності різних конструктивних типів рюкзаків (гнучкі, напівжорсткі та жорсткі), пояснити їх переваги та недоліки. Які ще види туристичних рюкзаків ви можете назвати? --> | ||
+ | Головним елементом у рюкзаку є його підвісна система, каркас. Загалом, можна виділити дві великі групи: '''каркасні''' (з жорстким каркасом і напівжорсткі, але у більшості випадків мало хто заморочується і напівжорсткі називають просто "каркасні") та '''безкаркасні''' рюкзаки. | ||
+ | |||
+ | '''Безкаркасні''' (гнучкі) рюкзаки зараз поширені, переважно, серед туристів-легкоходів. Головними перевагами їх є компактність у складеному стані та мала вага. Недоліки – менша вантажопідйомність, залежність від правильного розподілу ваги та речей. Такі рюкзаки не варто обирати, якщо ви новачок, або ж, вам варто одразу розставити пріоритети: легкість чи більший комфорт. | ||
+ | |||
+ | У наш час більшість рюкзаків для походів мають '''каркас'''. Це пояснюється перевагами, які надає такий тип конструкції. Каркас допомагає більш комфортно переносити велику вагу, рівномірно розподіляє навантаження на плечі, спину й ноги. Також, якщо ми переносимо тверді предмети, як от казанок, пальник чи балон, каркас захищає спину від натирань ними. Раніше, каркаси рюкзаків виглядали доволі вражаюче: товста алюмінєва рама із кількома перетинками, на яку кріпився речовий мішок. В сучасних рюкзаках (за невеликим винятком) рама є вшитою у тканину. Має вигляд тонких металевих прутів, які й надають наплічнику форми. | ||
+ | |||
+ | Що стосується саме '''спинки''' рюкзака, чи, вірніше, видимої його частини, то вони бувають дуже різними. Найбільш поширеними є ''прилягаючі спинки'' із використанням пінних вставок, які забезпечують комфортне перенесення, запобігають натиранню. Часто піноподібний матеріал використовується також і на стегновому поясі, який в такому випадку є, фактично, одним цілим із спинкою. Цей варіант забезпечує високий рівень комфорту та зручну посадку, але має і недолік — порівняно гірше вентилюється і додає ваги. | ||
+ | |||
+ | Саме тому, загальною тенденцією зараз є комплектування рюкзаків ''натяжною (вентильованою) спинкою'' для максимальної вентиляції. В цьому випадку на раму рюкзака натягується сітчастий матеріал, який запобігає натиранню спини туриста, а також гарантує хорошу вентиляцію. | ||
+ | |||
+ | Різні виробники на основі власного досвіду й досліджень виготовляють багато модифікацій вентильованих спинок. | ||
+ | |||
+ | Спинки наплічників можуть мати функцію регулювання по висоті, або ж бути ''нерегульованими''. | ||
+ | |||
+ | '''Конструкція спинки''' похідних рюкзаків | ||
+ | |||
+ | * Стандартна спинка – це проста конструкція з двох металевих прутів з можливими вигинами. Вартість таких рюкзаків, зазвичай, цілком адекватна. | ||
+ | * Ортопедична спинка – більш складна система жорстких елементів, яка дозволяє максимально зняти навантаження з хребта. Таке задоволення може дозволити собі далеко не кожен турист. | ||
+ | * Станкова спинка – жорстка рама з підвіскою, на яку кріпиться річмішок або інший об’ємний вантаж. Використовується в експедиційних цілях. Такі “мамонти” трапляються на очі вкрай рідко. | ||
+ | У більшості сучасних рюкзаків (крім станкових) правильно відрегулювати спинку дозволяють численні стяжки і стропи, розташовані на плечових лямках і стегнах поясу. | ||
<noinclude></noinclude> | <noinclude></noinclude> |
Revision as of 01:09, 9 April 2025
Уровень сложности
Невідомий
Рік
Невідомий
Version
11.09.2025
Орган затвердження
Українська Уніонна
1
Історія туристичного рюкзака починається зі старовинних річмішків, які використовували люди впродовж століть для перенесення своїх власних речей. Ці річмішки, зазвичай виготовлені зі шкіри або тканини, були простими та не занадто зручними, але вони відігравали важливу роль у розвитку ідеї переноски вантажу на спині. Часто армійські розробки у подальшому досить активно використовувалися у цивільному житті.
У вітчизняній історії туризму велику роль відіграли рюкзаки, розроблені видатними альпіністами та дослідниками Абалаковим та Єрмаком. Система Абалакова та рюкзаки "Єрмак" були спеціально розроблені для використання в горах та на тривалих походах. Вони мали міцну раму, зручні лямки та достатній об'єм для перенесення спорядження, що зробило їх дуже популярними серед альпіністів та мандрівників.
Рюкзаки-сосиски: Після Другої світової війни з'явилися так звані "рюкзаки-сосиски". Ці рюкзаки, зазвичай виготовлені з полотна або бавовни, були призначені для невеликих переносних вантажів в міських умовах. Вони мали просту конструкцію та обмежений об'єм, що робило їх не дуже зручними для тривалих туристичних походів.
Рюкзаки іноземних та вітчизняних фірм: У подальшому, з появою нових технологій та матеріалів, рюкзаки стали більш ергономічними та функціональними. Іноземні та вітчизняні фірми розробили різноманітні моделі, які стали популярними серед туристів та природолюбівців. Сучасні рюкзаки мають різноманітні розміри, конструкції та функції, що відповідають різним потребам туристів у їхніх подорожах.
Якщо дуже сильно спростити, то рюкзаки проходили через такі етапи розвитку:
- Примітивні сумки: Найперші форми рюкзаків можна було зустріти в давніх цивілізаціях: давніх єгиптян, римлян та індійців. Люди використовували шкури тварин, суміші з лози або текстильні матеріали, щоб зробити сумки для перенесення різноманітних предметів.
- Військові рюкзаки: У середньовіччі військові використовували різні типи сумок, які зазвичай носили на поясі або перевішували через плече. Це дозволяло військовим переносити провізію та необхідне спорядження під час довгих походів.
- Рюкзаки для подорожей: У XV-XVIII століттях у Європі з'явилися перші рюкзаки, спроєктовані спеціально для подорожей та мандрівок. #Вони були виготовлені зі шкіри та міцних тканин і мали одну або кілька кишень для зберігання предметів.
- Наплічники для альпінізму: У XIX столітті розпочалася активна розробка рюкзаків для альпіністів. Вони отримали свою назву "рюкзаки" від німецького слова "Rucksack," що означає "сумка на спині." Ці сумки мали жорстку раму, допомагали розподілити вагу і забезпечували комфорт при перенесенні обладнання високогірних експедицій.
- Розвиток спортивних рюкзаків: У XX столітті рюкзаки стали популярними серед спортсменів та туристів. Вони виготовлялися з легких матеріалів, мали багато кишень для організації речей та підвішувались на плечах.
- Модерні: У другій половині XX століття виникли рюкзаки з новими технологіями та матеріалами, такими як нейлон, поліестер, водонепроникні покриття, ергономічні ремені та спинки. Ці інновації дозволили створити комфортні та практичні рюкзаки для різних потреб: подорожей, спорту, навчання та повсякденного використання.
- Сучасні тенденції: Наприкінці XX і на початку XXI століття рюкзаки стали не тільки функціональними, але і стильними аксесуарами. З'явилися рюкзаки різних дизайнів, кольорів та розмірів, що задовольняють різноманітні потреби користувачів.
2
Головним елементом у рюкзаку є його підвісна система, каркас. Загалом, можна виділити дві великі групи: каркасні (з жорстким каркасом і напівжорсткі, але у більшості випадків мало хто заморочується і напівжорсткі називають просто "каркасні") та безкаркасні рюкзаки.
Безкаркасні (гнучкі) рюкзаки зараз поширені, переважно, серед туристів-легкоходів. Головними перевагами їх є компактність у складеному стані та мала вага. Недоліки – менша вантажопідйомність, залежність від правильного розподілу ваги та речей. Такі рюкзаки не варто обирати, якщо ви новачок, або ж, вам варто одразу розставити пріоритети: легкість чи більший комфорт.
У наш час більшість рюкзаків для походів мають каркас. Це пояснюється перевагами, які надає такий тип конструкції. Каркас допомагає більш комфортно переносити велику вагу, рівномірно розподіляє навантаження на плечі, спину й ноги. Також, якщо ми переносимо тверді предмети, як от казанок, пальник чи балон, каркас захищає спину від натирань ними. Раніше, каркаси рюкзаків виглядали доволі вражаюче: товста алюмінєва рама із кількома перетинками, на яку кріпився речовий мішок. В сучасних рюкзаках (за невеликим винятком) рама є вшитою у тканину. Має вигляд тонких металевих прутів, які й надають наплічнику форми.
Що стосується саме спинки рюкзака, чи, вірніше, видимої його частини, то вони бувають дуже різними. Найбільш поширеними є прилягаючі спинки із використанням пінних вставок, які забезпечують комфортне перенесення, запобігають натиранню. Часто піноподібний матеріал використовується також і на стегновому поясі, який в такому випадку є, фактично, одним цілим із спинкою. Цей варіант забезпечує високий рівень комфорту та зручну посадку, але має і недолік — порівняно гірше вентилюється і додає ваги.
Саме тому, загальною тенденцією зараз є комплектування рюкзаків натяжною (вентильованою) спинкою для максимальної вентиляції. В цьому випадку на раму рюкзака натягується сітчастий матеріал, який запобігає натиранню спини туриста, а також гарантує хорошу вентиляцію.
Різні виробники на основі власного досвіду й досліджень виготовляють багато модифікацій вентильованих спинок.
Спинки наплічників можуть мати функцію регулювання по висоті, або ж бути нерегульованими.
Конструкція спинки похідних рюкзаків
- Стандартна спинка – це проста конструкція з двох металевих прутів з можливими вигинами. Вартість таких рюкзаків, зазвичай, цілком адекватна.
- Ортопедична спинка – більш складна система жорстких елементів, яка дозволяє максимально зняти навантаження з хребта. Таке задоволення може дозволити собі далеко не кожен турист.
- Станкова спинка – жорстка рама з підвіскою, на яку кріпиться річмішок або інший об’ємний вантаж. Використовується в експедиційних цілях. Такі “мамонти” трапляються на очі вкрай рідко.
У більшості сучасних рюкзаків (крім станкових) правильно відрегулювати спинку дозволяють численні стяжки і стропи, розташовані на плечових лямках і стегнах поясу.
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12